Поняття про методи і прийоми навчання

Методи трудового навчання — це способи взаємної роботи вчителя і учнів, за допомогою яких досягається засвоєння знань, формування трудових умінь і навичок, розвиток самостійності і творчої активності в навчально-трудовій діяльності.

Ефективність методів у значній мірі залежить від пра­вильного вибору методичних прийомів. Методичні прийоми - це складові елементи методу або окремі дії учителя і учнів, спрямовані на досягнення навчально-виховної мети. Існують найрізнома­нітніші методичні прийоми, які в різних сполученнях виявляються в методах роботи вчителя.

Логічні прийоми — способи формування розумової діяль­ності учнів. До них відносяться: виділення головного, порівняння, узагальнення тощо.

Технічні прийоми потребують раціонального використання засобів діяльності вчителя і учнів: різноманітного обладнання, матеріалів, технічних засобів навчання тощо.

У процесі навчання методи і прийоми використовуються в різних ситуаціях. Один і той же вид діяльності учнів в одних випадках виступає як самостійний метод, а в інших - як прийом навчання. Так, бесіда і пояснення є самостійними методами навчання, якщо ж учитель епізодично застосовує їх у ході прак­тичної роботи для мобілізації уваги учнів, виправлення помилок та інше, то пояснення і бесіда виступають як прийом навчання, що входить до методу вправ. Методи і прийоми можуть мінятися місцями. Якщо, наприклад, повідомлення навчального матеріалу ведеться методом пояснення, в процесі якого демонструються наочні посібники, то ці демонстрації виступають як прийом. Коли ж посібник є об'єктом вивчення, основні знання учні одержують на основі його розгляду, то демонстрація виступає як метод навчання, а пояснення учителя - як прийом.

Класифікація методів трудового навчання

На відміну від інших навчальних предметів, заняття з праці характеризуються деякими особливостями - трудова діяльність пов'язана не лише із засвоєнням знань, набуття практичних умінь і навичок, а й зі створенням окремих матеріальних цінностей; серед джерел знань важливе місце займають знаряддя і предмети праці, трудові і технологічні процеси.

Ефективність практичних занять із трудового навчання в багатьох випадках визначається тим, на скільки правильно вибрані вчителем методи навчання.

Найбільше розповсюдження в педагогічній і методичній літературі одержали три напрямки в класифікації методів:

1)     за джерелами, з яких учні набувають знань та вмінь;

2)  за характером навчально-пізнавальної діяльності учнів;

3)     за видами стимулювання учнів.

У першому напрямку виділяють три групи методів:

а)  словесні (бесіда, пояснення, розповідь), джерелом знань яких є слово вчителя;

б) наочні (спостереження учнями натуральних предметів,процесів або їх зображень - таблиць, моделей, презентацій, відеоматеріалів), джерелом пізнання яких є наочні засоби;

в) практичні (виконання трудових завдань, вправи -   за­кріплення трудових умінь, спостереження об'єктів і явищ у процесі праці), джерелом пізнання яких є практична робота учнів.

З другого напрямку характерні в трудовому навчанні методи:

а) репродуктивний;

б) частково-пошуковий;

в) дослідницький.

Методи третього напрямку можна умовно поділити на дві групи:

а) методи стимулювання інтересу до навчання;

б) методи стимулювання обов'язку і відповідальності.

Характеристика методів, що визначаються за джерелом інформації

Усні словесні  методи, крім лекції, розповсюджені в практиці трудового навчання, але характерною для учнів початкових класів є бесіда.

Бесіда - діалог учителя і учня, організований за допомогою цілеспрямованих питань, які поступово підводять учнів до засвоєння знань і вмінь.

Навіть на перший урок трудового навчання учні приходять з деяким досвідом роботи, набутим у дитячому садку, дома. На наступних уроках їх досвід розширюється, поглиблюється, що сприяє застосуванню на заняттях методу бесіди. Користуючись методом бесіди, вчитель звертається до учнів із різними питаннями про працю людей, про матеріали, інструменти, про планування трудових дій тощо. Уміння учня дати відповідь залежить від правильно сформульованого запитання. Тому до формування запитань для бесіди ставляться певні вимоги, а саме: запитання повинні бути тісно пов'язані з раніше вивченим матеріалом і випливати з нього; запитання слід формулювати ясно, чітко.

Бесіда, що проводиться на початку уроку, допомагає дітям встановити зв'язок із раніше вивченим матеріалом, визначити все необхідне для роботи, уявити послідовність трудового процесу. Під час виконання практичної роботи може виникнути необ­хідність поточної бесіди, в якій шляхом постановки конкретних запитань і відповідей на них учитель передає додаткову інформацію про трудовий процес. Після закінчення практичної роботи вчитель проводить підсумкову бесіду, основна мета якої - обговорення трудової діяльності.

Розповідь - метод усного викладу матеріалу, який носить описовий або розповідний характер.

У початкових класах розповідь учителя повинна бути корот­кою, без великої кількості прикладів, щоб учні змогли виділити в ній головне.

Пояснення - усний метод, який характеризується лаконіч­ністю і чіткістю викладу.

Учитель пояснює учням, як підготувати робоче місце до заняття з праці, виготовити виріб. Даючи настанови щодо виго­товлення виробу, вчитель пояснює властивості матеріалів, будову і використання інструментів, приладдя. Пояснення застосовується при ознайомленні з новими технічними термінами, а також є основною складовою частиною комплексного методу - інструктажу.

Наочні методи реалізують принцип наочності навчання, забезпечуючи безпосереднє сприймання учнями конкретних предметів і їх образів. Умовно їх можна розділити на метод ілюстрації і метод демонстрації. Ілюстрація характеризується як допоміжний метод при поясненні, розповіді. її значення полягає в тому, щоб яскравіше викласти і довести свою думку. Для молодших школярів засоби ілюстрування (зразки виробів, моделі, колекції, графічні зображення), мають «оживати» у поясненні вчителя. Використання на уроках трудового навчання ескізів, технічних рисунків, технологічних карток допомагає визначити технологічну послідовність виконання операцій І правильно спланувати роботу учнів. При використанні графічної наочності необхідно враховувати її доступність для учнів, відповідно до рівня їх підготовки.

На уроках трудового навчання застосовується демонстрація навчальних відеоматеріалів, які відповідають змісту програми з трудового навчання для початкових класів. Учитель готує для показу на уроці відеоматеріали, враховуючи дидактичні вимоги: відповідність темі й меті уроку та рівню підготовки учнів. Він повинен особисто переглянути фільм і встановити, на якому етапі уроку доцільно його демонструвати.

Практичні методи найбільш характерні для уроків трудового навчання - поряд із політехнічними знаннями учні оволодівають загально трудовими політехнічними вміннями і навичками. Знання виступають теоретичною основою виконуваних дій. У правильному виконанні дій відіграє роль як особистий досвід учнів, так і сприйнятий ними чужий досвід. У процесі пробного виконання дій він стає надбанням особистого досвіду учнів. Елементарні вміння поступово об'єднуються у більш складніші вміння, багато з них, внаслідок виконання вправ, перетворюються у навички.

До вправ, як методу навчання, ставиться ряд дидактичних вимог:

-   вправи ґрунтуються на свідомій діяльності учнів (практика трудового навчання показала, що механічний підхід до фор­мування навичок не досягає успіхів);

-   вправи та їх елементи поступово ускладнюються;

-   у процесі виконання вправ необхідно, щоб не тільки
вчитель контролював трудові дії, але й учень здійснював
самоконтроль.

На уроках трудового навчання застосовуються методи і в їх сукупності, особливо під час роз'яснення технологічних операцій.

Інструктаж - це комплексний метод навчання спря­мований на пояснення послідовності виконання трудового завдання та окремих операцій з одночасним показом робочих прийомів.

У процесі інструктажу використовується декілька методів навчання. Такими методами є демонстрація трудових прийомів і пояснення правил їх виконання, постановка завдання, бесіда, в процесі якої вчитель з'ясовує, в якій мірі учні зрозуміли завдан­ня. При цьому методи тісно переплітаються між собою, їх ком­бінації виступають як системи.